Сватовство у украинцев

Мода

Свадьба на Украине: традиции и обычаи

Украинскую свадьбу, как и торжество в любой другой стране, отличают свои особенные традиции и обычаи, которые присущи именно этой народности. Наиболее интересными и яркими являются следующие:

  • Обряд сватовства и смотрины по традиции состояли из того, что семья жениха наведывалась в дом невесты, чтобы выяснить, что она из себя представляет и подходит ли на роль жены для их сына. Интересной особенностью обряда сватовства в Украине являлось то, что посвататься могла и девушка к парню, что порой являлось для нее настоящим «спасением», ведь ей не принято было отказывать. Кроме того, для упрощения поиска девушек, готовых идти под венец, было принято ярко раскрашивать двери домов, где они жили, чтобы молодые люди сразу видели, где живут красавицы на выданье.
  • Обручение: молодые обменивались кольцами в знак согласия стать в будущем мужем и женой. Теперь жених мог ночевать вместе с невестой, что называлось «пробным» браком и представляло собой что-то похожее на наш гражданский брак. После этого начиналась подготовка к свадьбе, в первую очередь – приглашение гостей, которое согласно украинским свадебным традициям производили лично в руки.
  • Девичник традиционно организовывали в бане, где подруги проводили ритуал омывания невесты. В конце девичника молодая занималась вплетением ленточек в веточку (так называемое гильце), которая потом будет украшать стол молодых.
  • Выкуп: выкупать невесту жениху приходилось не только в ее доме, но и по пути к молодой, т.к. его по дороге мог остановить кто угодно и попросить выкуп за красавицу-невесту, а жених должен был заплатить ему монетой или угощением.
  • Застолье: по давно известной традиции молодых на украинской свадьбе встречали с хлебом-солью, этот обряд проводился по всем известному ритуалу, как и на русской или белорусской свадьбе, потому мы не будем останавливаться на нем. Важным ритуалом на праздничном банкете являлось «покрывание» невесты – посвящение ее в жены. В каких-то регионах Украины ей расплетали косу, в других – отрубали топориком или отрезали ножом. Это значило, что теперь невеста становится женой и должна прятать голову под платком, как целомудренная женщина. Согласно украинским свадебным традициям на банкете также было принято бить бокалы с красным вином в знак пожертвования богу Солнца, чтобы семья была счастлива и богата.
  • Первая брачная ночь: по завершении первой ночи молодых простынь проверяла семья жениха на предмет женской невинности. Если она подтверждалась, то свадьба продолжалась еще три дня до полного ее завершения.
  • Второй день свадьбы: гости на украинской свадьбе переодевались в молодых, цыгана и цыганку, бабу и деда либо других персонажей и шли по деревне с песнями, приглашая всех соседей присоединиться к празднику. Выглядело такое шествие очень ярко и весело!

Как видите, традиции на свадьбе в Украине играли огромную роль и несли большой смысл, подводя молодых к будущей долгой и счастливой жизни рука об руку.

В самый важный день происходит наибольшее число обрядов. В зависимости от района, они могут отличаться или походить друг на друга. Свадебный день молодожёны начинают по отдельности. В доме жениха готовят свадебный «поезд» в виде повозки, запряжённой лошадьми. В наше время его заменяет автомобиль, в котором едут отобранные персоны, выполняющие определённую роль.

Близкие родственники занимались упаковкой подарков и гостинцев, а также готовили каравай, и еду для пиршества. В доме молодой было ещё больше движения. По традиции делали «расплетины» косы невесты, или её отрезание. Это делали самые близкие родные, чтобы нечисть не испортила жизнь молодухе. После этого невеста одевала национальный вышитый костюм и венок, которые все считали символом чистоты.

Перед свадебным «поездом» сын получает благословение, и мать осыпает его зерном, деньгами и конфетами. Точно такая же церемония проводилась чуть позже, когда мать благословляла уже пару. В этот момент они сидели на вывернутом кожухе, что символизировало животное, принесённое в жертву. Перед самым торжеством выпекался каравай и «шишки», что олицетворяло плодородие.

Свадебный «поезд» продвигался к дому любимой, но его могли притормозить, или «переймать» подружки невесты, которые за дорогу требовали деньги. Немного поторговавшись, требовалось оплатить проезд. Это происходило не один раз, а в самом конце располагалась импровизированная крепость, которую нужно было одолеть.

Один из интереснейших украинских обрядов, дошедших до нашего времени, является способ умаслить будущую тёщу. Ноги тёщи обмазывали грязью, а зять обязан их вымыть, обтереть, и обуть в новые чоботы. Затем они танцуют под песню «Чоботы вы мои», что выражает глубокое почтение к чужим родителям. Ещё одна традиция не стёрлась временем — это бросание букета. В старые времена невеста кидала в толпу подружек венок, и та что ловила его, вскоре выходила замуж.

Современная свадьба проходит в ресторане, а жених приезжает на кортеже из автомобилей. Далее они едут в ЗАГС, а после — в банкетный зал. Однако многие украинцы хотят быть ближе к истокам, и отмечают важное событие своей жизни в соответствии с традициями и обычаями наших предков.

Свадебные образы

Сватовство у украинцев

Традиционно украинские свадьбы выглядели ярко и празднично, радуя всех окружающих красочными национальными нарядами молодоженов. Часто для украшения украинских свадебных нарядов использовали флористическую вышивку, которая имела определенную символику: барвинок – немеркнущая жизнь, калина – любовь и счастье, мак – красота и молодость и др.

Еще по теме  Когда делают сватовство. Сценарий сватовства со стороны жениха: древний обряд на современный лад.

Свадебный наряд невесты шили из легких тканей белого или кремового оттенка, украшая его красными орнаментами. Образ невесты обязательно дополнялся красным поясом и сапогами, а вместо фаты украинки надевали на свадьбу цветочный венок.

Жених надевал на свадьбу пышные красные шаровары, обвязав их широким поясом. Неотъемлемым атрибутом образа молодого являлась вышиванка.

Помолвка или «заручини»

Следующий украинский обычай называется «заручины», и проходит он в доме девушки. На этот раз зовут именитых гостей и родственников, а молодые при всех объявляют о своих намерениях создать союз. Родители благословляют детей иконами, а молодые обмениваются кольцами для помолвки. Официально для всех они становятся парой, и только скандал или крупная ссора могли разорвать это соглашение.

При расторжении договора виновная сторона выплачивала «моральный ущерб» и оплачивала понесённые расходы. По обычаю, назначалась дата свадьбы, обговаривалось меню, и подсчитывались приглашённые. Молодым перевязывали руки рушником, плотно сжав их ладони. Далее невеста перевязывала сваток и преподносила им в качестве подарков платки и рубахи. В конце вечера все получали обоюдные подарки.

Сватовство у украинцев

В украинских традициях присутствует ритуальный плач невесты. Перед самой свадьбой у невесты собирались подруги. Девичник зачастую проходил в бане, где девушки мыли молодую. Она слёзно плакала, и прощалась с подругами детства, а также горевала за уходящей беззаботной жизнью. После купания будущая жена начинала вплетать разноцветные ленточки в веточку, которая после выносилась в банкетный зал.

На следующий день молодой вместе с дружками, родными и музыкой направлялся к избраннице, вместе садились за стол, парень дарил подарки, все веселились.

Теперь обряд помолвки неактуален, но до сих пор бывает, что жених приходит с родителями к девушке, дарит ей кольцо. Родители благословляют молодую пару и назначают дату свадьбы. Преимущественно это следующее воскресенье после помолвки.

Свадебные атрибуты

Исконно украинская свадьба имела свои особенные атрибуты, которые всегда присутствовали на торжестве и участвовали в определенных ритуалах:

  • Каравай с барвинком и калиной, символизирующими любовь и способность невесты к деторождению.
  • Гильце – веточка дерева, украшенная цветами и лентами, символизирующая красоту невесты и ее девственность.
  • Рушник – шили и вышивали его ранее собственноручно, т.к. ни в коем случае нельзя было брать чужой рушник, потому что считалось, что тогда девушка проживет «чужую» судьбу.

Гильце можно встретить только на украинской свадьбе, а вот каравай и рушник характерны и для других стран, например, они используются для проведения свадебных обрядов в России и Беларуси.

Подготовка к свадьбе

Каблук

Делают его большим, из веток сосны или ели, в форме подковы. Ставят над воротами, до самой земли. Сверху, в центре, крепят икону, а над ней – вышитый рушник. Он знаменует, что в этом доме свадьба.

Вышитый рушник

Девушки всегда вышивали рушник, который символизирует долю. На западной Украине эта традиция так и не выходит из моды: практически каждая девушка умеет вышивать и готовится к главному торжеству своей жизни.

Раньше венок делали из полевых цветов. На голову (или руку) невесте и дружкам надевают веночки, идут зазывать гостей на свадьбу.

Прошение на свадьбу

Девушка с подружками, начиная со своего дома, кланяется образам, всем родным и выходит на улицу. По дороге, встречая прохожих, обязательно приветствуют поклоном.

Входя в чужой дом, где живут будущие гости, кланяется всем, целует и говорит: «Просила мама, просил папа, и я Вас прошу ко мне на свадьбу». В это время жених с дружками также просит своих родственников.

Каравай

Выпекать каравай должны были замужние женщины. Они одевались в праздничную одежду, пели ритуальные песни. Сейчас каравай просто заказывают в пекарне или покупают в магазине, так как без него праздник не обходится. Каравай символизирует счастье и достаток молодых.

Раньше девушку одевали в национальную одежду – вышитая сорочка, длинная юбка с узором, пояс. На голову – венок из живых цветов, ленты. И сейчас в некоторых регионах невеста одевается так же, идет к венцу, а потом переодевается в белое длинное платье, надевает фату.

Парень надевал вышитую сорочку, которую ему готовила невеста, шаровары, сапоги, пояс, шапку. Сейчас жених надевает костюм и белую рубаху. Но в последние годы все чаще можно увидеть вышитые сорочки.

Декор свадьбы в украинском стиле

В завершении хотелось бы поговорить про декор украинской свадьбы. В качестве основной палитры выбирали классический белый, солнечный желтый, насыщенный красный и природный зеленый, а в роли декоративных элементов – вышитые скатерти и салфетки, арки и искусственная плетень, букетики полевых цветов на столах, разноцветные ленты и т.п. Чтобы вы представляли, как должна выглядеть свадьба в украинском стиле, смотрите фото ниже, которые раскроют всю красоту такого торжества!

Традиції проведення

Украинская свадьба

В далекі часи сватання приділялася особлива увага. Ця традиція була найбільш серйозною процедурою, ніж підготовка до укладення шлюбного союзу. В основному обряд практикувався з боку нареченого, але бували випадки, коли свати йшли до хлопця від імені своєї дочки.

Еще по теме  Свадебный фуршет: оформление, меню, рецепты закусок и блюд

За правилами сватання молодий чоловік повідомляв, що знайшов для себе обраницю і хоче на ній одружитися. У деяких випадках самі батьки нареченого шукали свого сина підходящу наречену, пояснюючи це тим, що хлопцеві пора обзавестися сім’єю. Якщо нареченому обрана наречена припала до вподоби, то завданням сватів стає збір докладної інформації про дівчину, про її сім’ю, про те, яке придане їм належить і багато іншого.

Сам процес сватання проходив з урахуванням усіх тонкощів і нюансів. Свати відправлялися в будинок до нареченої, дочекавшись заходу сонця. І тут відразу слід звернути увагу, що під час прямування до будинку обраниці представникам нареченого не годиться з кимось бачитися і вже тим більше розмовляти. В іншому випадку процедуру сватання можуть наврочити. Перш ніж переступити поріг будинку майбутньої нареченої, сват зобов’язаний притулитися до вхідних дверей.

Згідно російським традиціям, сватання необхідно було проводити в особливі дні календаря. Наприклад, в період посту категорично заборонено просити благословення у родичів коханої. Число 13, від якого віє негативною енергією, також відноситься до категорії заборонених днів. Після того як представники нареченого переступали поріг будинку його коханої, починалося найцікавіше.

У переговорах між майбутніми родичами дівчина не брала ніякої участі. Вона повинна була мовчати, іноді міняти свої шати, вдягаючи при цьому все найкраще. Та й зачіска при кожному перевдяганні піддавалася змінам. Іноді у сватів виникало бажання побачити майстерні навички нареченої, наприклад, як вона в’яже або плете мережива. У цьому випадку дівчина підносила на загальний огляд власні роботи.

В процесі спілкування родичі обох сторін намагалися розповісти і описати тільки самі позитивні якості своїх підопічних. У цьому списку присутні не тільки духовні якості, але і матеріальна частина. До речі кажучи, матеріальна відповідальність за добробут майбутньої сім’ї цілком покладалося на чоловічі плечі. Дівчина відповідала за спокій, красу, тепло, чистоту і затишок родинного гнізда.

Дати позитивну відповідь при першому візиті сватів вважалося необачним вчинком. Хоча існують деякі винятки, наприклад, якщо дівчина була не з багатої сім’ї або її вік перетнув кордони допустимого заміжжя. У цих випадках чекати повторного візиту сватів було дурним рішенням. А ось для дівчат з багатих родин вибрати відповідну кандидатуру вкрай складно. Думка дочки може не зійтися з думкою її батьків, а постійні відвідування сватів від різних чоловіків часто приводили до подібних розбіжностей.

Після прийняття позитивного рішення родичі нареченої наносять нареченому візит. Вони уважно оглядають хороми майбутнього зятя, щоб розуміти, в які умови переїде їх дочка після укладення шлюбного союзу. І тільки після цього починаються розмови про саме весілля. Даний звичай, по-російськи називався «йти на оглядины», де в основному розглядалася нерухомість майбутнього зятя.

Позитивне рішення батьків нареченої виражалося в різних формах. Наприклад, якщо вони прийняли коровай, принесений сватами. Насправді на Русі існувало безліч способів висловити свою згоду або відмову, не вимовляючи слів. Родичі нареченого приходили свататися до нареченої, очікуючи позитивну відповідь, але не завжди отримували бажаного.

Свадебное застолье

После всех выполненных канонов, уже проголодавшись, можно и в кафе. При входе новобрачных встречают родители, дают в руки хлеб, чтобы в семье всегда был достаток. Молодые принимают подарки и поздравления, гости усаживаются за стол и начинается праздник. По традиции невесту воруют и просят выкуп у жениха за то, что он не смог ее уберечь.

Уже в конце застолья девушки снимают с невесты фату (венок) и надевают платок, давая понять, что она стала женой и хозяйкой. Невеста танцует с каждой девушкой, надевая ей на голову свою фату, чтобы те быстрее вышли замуж.

Гости поют молодым «Многая лета». Теперь часто пускают фейерверки или шары. Новобрачные отправляются на брачное ложе, а гости продолжают веселиться.

украинские молодожены

В разных регионах свадьба заканчивается по-разному – она может длиться еще один день: гости переодеваются в разных сказочных героев, а на третий день родителей катают на бричке, купают в воде и болоте – символизируя здоровье и достаток. Через неделю собираются самые близкие родственники на праздничный обед.

Як проходить сватання в наш час?

Сучасне сватання трактується дещо простіше, особливо для жителів великих мегаполісів. Свати нареченого, а точніше, його близькі родичі дуже рідко можуть скористатися традиційними промовами звичаю і вже тим більше не влаштовують масових заходів з театральними сценами. До наших днів дійшла лише одна фраза: «у вас товар, у нас купець». І все ж сучасне сватання в чомусь нагадує старовинний обряд.

Перш ніж відправитися в будинок до майбутньої дружини, чоловік набуває кілька красивих букетів квітів, які по приїзду вручає матері, сестри і бабусі. Самій нареченій наречений може замовити особливу квіткову композицію. Свати, які є родичами нареченого, при собі повинні мати особливі подарунки, наприклад, солодощі в красивій упаковці або кошик з фруктами і елітним алкогольним напоєм.

Обом батькам дівчини потрібно вручити щось особливе, що залишить приємні враження і збережеться на довгу пам’ять. Цей нюанс краще всього заздалегідь узгодити з нареченою. В якості подарунка може підійти фотоальбом, домашній оберіг, свічки ручної роботи та інші подібного роду предмети. Правила сватання свідчать, що після зустрічі сватів їх слід проводити за накритий стіл і за прийомом їжі обговорити основний мотив зустрічі – весілля.

Еще по теме  Конкурс ручеек на свадьбу

Що брати з собою?

Розбираючи нюанси сучасного сватання, в першу чергу згадується святковий коровай. Свати з боку нареченого обов’язково несуть випічку, покладену на розшите рушник в руках. Цей знак пропонує нареченій переїхати в будинок нареченого. Слід зазначити, що коровай, немов особливий гість свята, весь час присутня на заході і з’їдається в самому кінці. За ще однією традицією майбутніх родичів, а саме сватів батьків нареченого і нареченої, пов’язують рушниками. Але не всі використовують цей обряд.

Сватовство у украинцев

В нинішні часи нареченому не варто йти на сватання з порожніми руками. Квіти дамам, подарункові сувеніри родичам нареченої і приємні дрібниці для будь-якого приводу зобов’язані бути присутніми в кишені парубка. Щоб свято вдалося на славу, сценарій заходу слід заздалегідь підготувати і детально опрацювати. Досвідчена сваха допоможе скласти докладний план дій. В такому випадку сучасне сватання пройде на вищому рівні.

Що говорити?

Перш ніж вирушати на сватання, родичі нареченого повинні підготувати особливі слова батькам нареченої. Вони повинні представити себе, нареченого і уточнити суть їх візиту. Після привітального етапу гості проходять в будинок, де починаються розмови про майбутнє свято. Розуміючи всю серйозність заходу, свати повинні вести будь-які розмови про весілля доладно, але при цьому не розставляти конкретику. Завуальовані фрази призведуть до більшого розуміння майбутніх родичів.

Насправді, розмови в якості натяків беруть свій початок з часів Русі. Так в разі відмови батьків нареченої нареченому було не так прикро. Та й по репутації дівчата це рішення ніяк не вдарить. З тих пір як сватання було обов’язковим елементом весільного обряду, до наших днів дійшли лише кілька фраз, наприклад:

  • «сват з правдою не їздить»;
  • «свату перша чарка і перша палка»;
  • «станеш гадати, як дівку віддати».

Для кожного учасника сватання запропонована своя роль. Основна частина роботи лежить на плечах сватів з боку нареченого. Вони повинні бути веселими і налаштованими на позитивний результат. Ні в якому разі сватам не можна говорити про наречену або її родичів компрометуючі факти.

Пройшовши в будинок дівчини, батьки нареченої запрошують сватів за накритий стіл. Крім шедеврів кулінарного мистецтва, на столі присутні міцні напої. Ще з давніх часів традицію сватання супроводжує повір’я, що свати не повинні відмовлятися від алкоголю, тим самим підтверджуючи факт поваги і довіри до нареченої. Головне без фанатизму, щоб не зіпсувати свято закоханим.

Сам наречений повинен вести себе стримано, він не повинен суперечити і вже тим більше щось вимагати. Єдине, що йому потрібно, це добитися прихильності батьків нареченої, тим самим отримавши їх благословення. Наречена, в свою чергу, повинна мовчки сидіти і спостерігати за всією процесією. Раніше звичай вимагав постійного переодягання дівчини в найкрасивіші вбрання, сьогодні можна від цього відмовитися.

Можливі сценарії

Сучасний уклад дозволяє трохи відійти від офіційних традицій сватання. Щоб свято пройшло відмінно, кращим варіантом стане попередня підготовка і написання сценарію, де кожному відведена особлива роль. На сьогоднішній день великою популярністю користуються жартівливі сценарії, особливо це стосується жителів мегаполісів. Вельми незвично і позитивно виглядає картина, коли наречений зі сватами, музикантами і короваєм стоїть біля входу в під’їзд, де живе його коханка.

За заздалегідь написаним сценарієм сваха виступає в ролі детектива» і розпитує батьків нареченої на різні теми, що стосуються їх дочки і сім’ї в цілому. Після одержаних відповідей вся увага гостей переключається на саму наречену. Її образ повинен затьмарити всіх присутніх. Сваха влаштовує дівчині кілька випробувань, щоб зрозуміти, що вона гідна стати дружиною їхнього підопічного. Після нареченої сваха приступає за перевірку самого нареченого.

Під час церемонії прийшли гості і батьки нареченої отримують невеликі символічні сувеніри. Для кожного етапу сценарію готуються певні тости. Під час випробувань в якості музичного супроводу використовуються коломийки та народні пісні. Після основної частини заходів сваха починає грати в різні ігри з гостями, а потім запрошує веселу публіку сісти за святковий стіл.

Для того щоб розуміти послідовність дій, необхідно скласти короткий план заходу, від якого можна відштовхуватись і пропонувати свої ідеї.

  • Приїзд сватів до будинку майбутньої нареченої. Їхня зустріч повинна супроводжуватися коломийками і піснями.
  • Процес знайомства. Майбутні родичі, можливо, вперше зустрічаються, тому їм потрібно якийсь час для привітання та знайомства. У цей момент наречений вручає презенти батькам нареченої і пригощає їх спеченим короваєм.
  • Запрошення за стіл. Батьки нареченої повинні провести майбутніх родичів на святковий бенкет і розсадити їх по місцях.
  • Поява нареченої. Дівчина з’являється в самому розкішному образі, при цьому її батьки повинні описувати позитивні якості своєї дочки.
  • Визнання в любові. Наречений повинен розповісти, як сильно він любить свою обраницю.
  • Отримавши благословення від батьків нареченої, процес сватання можна вважати завершеним. Остаточним етапом стає святковий торт і чай.

Сватовство у украинцев

Про те, як правильно сватати наречену, дивіться у наступному відео.

Оцените статью
Все о свадьбе
Добавить комментарий

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.